Work Text:
Доктор не любив ходити в кіно. Всидіти на одному місці просто неможливо, коли перед екраном розгортаються події, до яких він навіть не має стосунку. А тим більше цікавезні події, які так і манять застрибнути назад у Тардіс і помчати кудись Туди і Тоді, де відбувається Щось небезпечне, захопливе, складне і справжнє. Тим більше Доктор не любив фільми про космос. Ну і шо він там не бачив в тому космосі. Війни, порятунки, кораблі, зоряні системи, і всюди своя реальна двіжуха.
Словом, рішення сходити на сеанс народилося з їдучого почуття занудства. Іти туди, куди б ніяким світом не пішов, якби не заради експерименту
___________________________________
Кохаааання моє неприхоооване
Я до теееебе навіііки прикоооована
(*глибокий вдих*)
Не чиїііімись рукааами сильними
(*давлячись сльозами*) А твоїііііми очиииима си-ні-мииии
Консоль заблимала зеленим вогником, який бігає по колу. Радар пошуку налаштований на підбиті кораблі в самотньому космосі.
Доктор вперше шкодує, що в Тардіс немає запасу серветок