Work Text:
Гер Смерть не очікував, що кронпринц просто втече, зауваживши знайому похмуру постать. Звісно, він цілком розумів сором і страх Рудольфа перед власними бажаннями, але сподівався, що він, як завше, довіриться старому другові, оповість про свій біль, і він зможе…
Утім, що міг запропонувати нещасному закоханому Його Величність Смерть?
Тод і гадки не мав, що до дивного, збоченого (винятково у політичному сенсі) кохання його… Підопічного додалися страх, розпука і провина. Не через смерть кайзера, а через те, що сей факт тішив кронпринца так, немов той чоловік не був йому батьком і ніколи не робив для сина нічого крім церемоніальних жестів.
Та й навіть якщо так, хіба міг Юліус Фелікс, найбільший гуманіст Відня, радіти такому горю?
Гер Смерть не піддався найпершому імпульсу - наздогнати “малого” та розпитати про все, заспокоїти. Він ніколи не приходив, коли не був потрібен. Відтак, Тод кляцнув кнопкою свого срібного кишенькового годинника, змушуючи часопростір ненадовго застигнути, і попрямував до того самого саду, де говорив із нині овдовілою імператрицею пару днів тому.
Він втомлено сів під розлогим деревом - це був старий дуб - і дозволив собі видихнути напругу, потроху розслаблюючись. Зрештою, це всього на хвилину.
Дерево шепотіло щось своєю мовою, лащачись до вітру, а гер Смерть сумно усміхався, майже на дотик відчуваючи всі розмови, які чув дуб, усі дощі та бурі, які він витримав. У міці й силі його гілок та листя хотілося розчинитись, і Тод осміхнувся сам до себе: якщо він майже забув це відчуття, як можна вимагати від втомлених, загнаних у коло нескінченних обов’язків людей, щоб вони його пам'ятали?
Зрештою, не так вже й сильно він від них відрізнявся.
Гофбурґ і справді виглядав старою та задушливою кліткою на фоні цього маленького саду, де було більше волі, ніж у величному дзеркальному залі, куди він колись увірвався, щоб нахабно втрутитись у весілля імператриці, яка, втім, сама зомліла від все тої ж таки всеохоплюючої задухи.
Тод осміхнувся: Так, це було смішно з його боку, але ж…
Срібний годинник в його жилетній кишені голосно дзенькнув.